Станом на 27.06.17 р. КП "Івано-Франківськводоекотехпром" виконує наступні роботи:   вул. Калушське Шосе – чистка резервуару чистої води        вул. Вовчинецька – капітальний ремонт водогону D-400мм        вул. Франка 6 - пож. частина – чистка кол-зів дощової каналізаційної мережі        вул Бельведерська 25 – влаштування бруківки на місці розкопки        вул. Івасюка - Паркова – переключення водогону D-225мм        вул. Нова 11 – витік D-150мм – без х/води ж.б. по вул. Нова, вул. Микитинецька 5,7        вул. Чорновола 138 – чистка колодязів, підготовка до заміни в-ду        вул. П.Орлика 10 – вияснення скритого витоку        вул. Маланюка 14 – заміна приладів обліку
Головна ЗМІ про нас

 56e75e30f7bc78f9dc7f99b316f7c480 350_233_f

 Фахівці водопровідних підприємств Києва, Донецька, Краматорська, Кіровограда, Черкас, Тернополя, Івано-Франківська, Коломиї  та Харкова  взяли участь у міжнародній навчальній поїздці "Практичне застосування сучасних технологій у водопровідно-каналізаційному господарстві: досвід країн Балтики". Спеціалізоване турне балтійськими містами організовано в рамках реалізації гранту Шведського агентства з міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), який втілює в життя Центральна група управління проекту «Розвиток міської інфраструктури» Мінрегіону у співпраці зі Світовим банком. Група українських фахівців відвідала об’єкти водного господарства в містах Шяуляй, Вільнюс, Єлгава, Вентспілс та Рига.

Нинішня система водопостачання Латвії міняє спадщину Радянського Союзу на стандарти Європейського Союзу. Зокрема, в період з 1991 до 2012 років у побудову й удосконалення інфраструктури вкладено чималі кошти – майже 920 мільйонів євро інвестицій.

За останні кілька років, після вступу до Європейської спільноти, балтійці провели масштабні роботи з реконструкції, а іноді й побудови «з нуля» водоканалів й очисних споруд у містах. Завдяки цьому в інфраструктурі водопостачання й каналізації вдалося скоротити витрати на ремонт та обслуговування, зменшити кількість аварійних ситуацій, багато об’єктів налаштовано на автоматичний режим роботи. Відчутне й зменшення втрат води: якщо в 2010 році подекуди ці показники складали 27% від загального об’єму поданої води, то вже в 2013 році – лише 18%. Об’єктами водного господарства загалом управляють товариства з обмеженою відповідальністю, створені самоврядними органами населених пунктів, однак сфера їхньої діяльності регулюється на державному рівні.

Значну увагу у Латвії приділяють охороні довкілля. З цією метою, в 1993 році було створено Міністерство охорони довкілля та регіонального розвитку Республіки Латвія, яке перейняло у Міністерства будівництва адміністрування галузі управління водними ресурсами на державному рівні. За період  2007-2013 років на природоохоронні заходи виділено 1,28 млрд. євро або 28% від загальної суми фондів ЄС для Латвії. 1996 року Латвія ратифікувала Гельсінську «Конвенцію захисту морського середовища регіону Балтійського моря 1992 року». Відповідно до її механізмів вирішується проблема якості води головних річок Латвії – Даугави, Лієлупи та Венти.

 Які особливості системи водопостачання та водовідведення країн Балтії, та чи значно вона відрізняється від української – коментарі українських фахівців, учасників спеціалізованої поїздки: 

 Микола Саєвич, генеральний директор КП «Івано-Франківськводоекотехпром»:say

– Між балтійською та українською системами водопостачання та водовідведення є багато ідентичного. Спільні проблеми, схожа система тарифоутворення та постачання. Однак специфіка полягає в тому, що вони отримують значні кошти завдяки різним грантам від Європейського Союзу. Приваблює цілісний підхід у реконструкції об’єктів інфраструктури, а в нас це робиться точково. Велику увагу балтійські колеги приділяють новим сучасним технологіям у подоланні екологічної загрози. Я переконався у правильності юридичного статусу водоканалів та очисних споруд – об’єкти існують як товариства, однак стовідсотково підпорядковані органам місцевого самоврядування. Висновок такий – нам не потрібно чекати, а активно шукати кошти!

  Лариса Сорока, заступник директора з перспективного розвитку КП «Донецькміськводоканал»:sor

– В Шяуляї (Литва) поетапно розраховано саму організацію магістральних споруд – як водоводів, так і колекторів. Впав у вічі системний підхід як до очистки стічних вод, так і до поетапної реалізації проекту реконструкції. Все було зроблено покроково. Хоча й відбулася автоматизація контролю – однак збережено всі робочі місця, й людям знайшли відповідне заняття. Окрім країн Євросоюзу, місцеві виробники мали ринки збуту – наявна підтримка національного виробника. Дуже  добре працює тандем посередників і місцевих фірм. Це дуже важливо, адже Шяуляй – місто невелике, а це сприяє створенню робочих місць для населення.

Імпонує політика Міністерства – урядовці все роблять в контексті тарифної політики й соціальної складової. Живуть разом із громадою. Намагаються робити законодавство гнучким.

 Олександр Коваленко, перший заступник генерального директора КП «Харківводоканал»: kovНа очисних спорудах Вільнюса втілено найбільш інноваційну систему з очистки стічних вод з поглибленим видаленням азоту і фосфору, яка відповідає вимогам Європейського союзу. Що найцікавіше – лінія з обробки осаду, в якій всі процеси оптимізовані з максимальним енергозбереженням. На теперішній час втілено найпередовіші розробки, зокрема вживання термогідролізу осаду перед процесом зброджування, що дає найбільший ефект у видобутку біогазу. А також найбільш оптимальне обладнання до сушіння осаду, що дає можливість утилізувати його в сільському господарстві чи використовувати як паливо. 

  Сергій Овчаренко, директор КП «Черкасиводоканал»:ovch

 – Особливість системи водопостачання у Єлгаві (Латвія) полягає в тому, що вони змогли завдяки технології очистки осмосом подати якісну воду місту. Традиційно воду подавали з підземних джерел – артезіанських свердловин – і з допомогою старих технологій не могли зазвичай забезпечити якість питної води згідно з вимогами європейських стандартів, оскільки вода з підземних джерел має високий вміст заліза, кальцію та магнію, внаслідок чого вона дуже жорстка. 

Було залучено кошти європейських інститутів і збудовано нову очисну станцію за принципом зворотного осмосу – це нанофільтрація, тобто фільтрація води вакуумною технологією, коли вона проходить під вакуумом через фільтри, обладнані мікропористими мембранами – в такому разі можна досягнути дистильовану воду. Латвійські фахівці прорахували показники й запропонували відповідну кількість мембран. Таку технологію ми частково вже використовуємо в Черкасах.

Ірина Перегінчук, економіст КП «Коломияводоканал»: pereІз пострадянських країн балтійці першими зуміли ефективно залучити кошти і провести величезну роботу у водному господарстві. Є чому повчитися – кожен водоканал має свою специфіку. Я думаю, в Україні ми також зможемо ефективно залучити кошти через грамотну підготовку інвестиційних проектів. При цьому отримаємо значний ефект збереження природних ресурсів.

  Валентин Яковенко, головний  інженер КПП «Краматорський водоканал»:jak

Цікавим є те, що балтійські колеги не знезаражують стічні води: це вимога ЄС, аби в чистому вигляді відбувався викид в річки та Балтійське море. В Україні за таке ми отримали б уже штрафи. Прорахованою є й тарифна політика. Скажімо, вартість 1 куба води в Шяуляї – майже 2 євро, де закладена інвестиційна складова, що дозволяє ефективно провадити ремонт і модернізацію.

 Роман Романів, головний інженер КП «Тернопільводоканал»:rom

  – Великий плюс у реконструкції системи водопостачання міста Вентспілс (Латвія) – балтійці відмовилися від поверхневого водозабору й досягли такої потужної очистки, що навіть не знезаражують воду. Це місто цікаве й тим, що коли стелять нове асфальтне покриття, відповідно відбувається заміна усіх мережних комунікацій. 

У процесі реформування балтійським колегам легше було збудувати нові очисні споруди, аніж доводити до пуття старі. В рамках цієї програми було розділено дощову
й господарсько-побутову каналізацію, внаслідок чого зменшено кількість стоків на дорогах. 

 Федір Лученко, радник міського голови м. Харкова:lych

  – Після відвідин полігону твердих побутових  відходів у місті Лієпая (Латвія) я б відзначив використану там горизонтальну систему збору біогазу. Це те, що ми можемо застосовувати в Харкові. Потрібно взяти до уваги й сортувальні технології – наскільки вони ефективні для великих обсягів. Латвійці спочатку відмежовують органіку, а потім сортують залишкові відходи, таким чином збільшують обсяги відібраної вторинної сировини – відбирають ПЕТ-пляшку, поліетиленову плівку,  побутову хімію, а все інше – на виготовлення альтернативного палива, виготовленого з твердих відходів (RDF). В Україні, на жаль, поки такого ринку немає, тому ми будемо активно працювати в цьому напрямку.

  23.06.2014                                                                   Джерело www.minregion.gov.ua

    Двадцять восьмого травня до Кам'янця-Подільського завітало понад вісімдесят представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівники підприємств водопровідно-каналізаційного господарства із чотирьох областей Західного регіону. Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей.

  Метою їхнього візиту стало проведення семінару на тему: «Досвід розвитку систем водопостачання та водовідведення у малих населених пунктах України на прикладі КП «Міськтепловоденергія».

  Організатором семінару виступило Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства спільно з Асоціацією підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія».

                           http://youtu.be/MjaHCQrmwDU                                          Джерело  www.ukrvodokanal.in.ua

Категорія: Соціальна сфера

   8 гривень 28 копійок з 1 липня платитимуть мешканці Прикарпаття за куб води. У Водоканалі кажуть, це — економічно обгрунтована ціна. І запевняють, це — недорого. В Україні тарифи на воду переглянули 7 міст. Відтак найдешевша вода у Тернополі — 7 з половиною гривень за куб. У той час в Борисполі майже 14 гривень,  Рівному куб води обійдеться у 10 з половиною гривень.

    Микола Саєвич, гендиректор КП «Івано-ранківськводоекотехпром»: Людина в середньому споживає 3,8 по показниках лічильника — це 12 гривень».

    Новий тариф — єдиний для всіх споживачів. Однаково платитимуть за воду і мешканці, і підприємства. А ще він коливатиметься. Залежно від курсу американського долара. Основна його складова — водовідведення, воно подорожчало набагато більше за водопостачання, адже є значно затратнішим.

    Відео:   https://www.facebook.com/photo.php?v=577744835680372                            Джерело  www.galtv.if.ua

71_1


skype-icon


ВНЕСЕННЯ ПОКАЗНИКІВ

contact


СТАН  ПРОПЛАТИ

71_1